поплести

ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., що.

1. Сплести багато чого-небудь.

Поплету віночок Та й піду в садочок (з народної пісні);

Поплести цибулю у вінки;

// у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось.

Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси у самі .. дрібушки і вінком на голову поклала (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Плести якийсь час.

Значення в інших словниках

1. поплести — поплести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поплести — -ету, -етеш; мин. ч. поплів, поплела, поплело; док., перех. 1》 Сплести багато чого-небудь. || у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось. 2》 Плести якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поплести — ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., перех. 1. Сплести багато чого-небудь; // у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось. Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси у самі .. дрібушки і вінком на голову поклала (Кв.-Осн., II, 1956, 54). 2. Плести якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
4. поплести — Поплести, -ту, -теш гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.  Словник української мови Грінченка