Великий тлумачний словник сучасної мови

поплести

поплести́

-ету, -етеш; мин. ч. поплів, поплела, поплело; док., перех.

1》 Сплести багато чого-небудь.

|| у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось.

2》 Плести якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поплести — поплести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поплести — ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., що. 1. Сплести багато чого-небудь. Поплету віночок Та й піду в садочок (з народної пісні); Поплести цибулю у вінки; // у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось.  Словник української мови у 20 томах
  3. поплести — ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., перех. 1. Сплести багато чого-небудь; // у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось. Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси у самі .. дрібушки і вінком на голову поклала (Кв.-Осн., II, 1956, 54). 2. Плести якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  4. поплести — Поплести, -ту, -теш гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64.  Словник української мови Грінченка