поплескувати

ПОПЛЕ́СКУВАТИ і ПОПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. без прям. дод. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу.

Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (С. Васильченко).

2. кого, що і без прям. дод. Плескати по чому-небудь час від часу.

– Ой, баньку б з паром .. Лежиш на поличці і віничком, віничком себе поплескуєш... Красота! (А. Шиян);

Корова жує, а він обходить навколо неї, гладить, попліскує по відгодованих клубах (І. Сенченко).

3. без прям. дод. Аплодувати час від часу.

Гості поплескують їм [артистам], часом кидають їм квіти й ласощі (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. поплескувати — попле́скувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поплескувати — і попліскувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. 2》 перех. і неперех. Плескати по чому-небудь час від часу. 3》 неперех. Аплодувати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поплескувати — ПОПЛЕ́СКУВАТИ і ПОПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (Вас., І, 1959, 147). 2. перех.  Словник української мови в 11 томах