поплескувати
ПОПЛЕ́СКУВАТИ і ПОПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. без прям. дод. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу.
Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (С. Васильченко).
2. кого, що і без прям. дод. Плескати по чому-небудь час від часу.
– Ой, баньку б з паром .. Лежиш на поличці і віничком, віничком себе поплескуєш... Красота! (А. Шиян);
Корова жує, а він обходить навколо неї, гладить, попліскує по відгодованих клубах (І. Сенченко).
3. без прям. дод. Аплодувати час від часу.
Гості поплескують їм [артистам], часом кидають їм квіти й ласощі (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплескувати — попле́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплескувати — і попліскувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. 2》 перех. і неперех. Плескати по чому-небудь час від часу. 3》 неперех. Аплодувати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплескувати — ПОПЛЕ́СКУВАТИ і ПОПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (Вас., І, 1959, 147). 2. перех. Словник української мови в 11 томах