поплескувати
ПОПЛЕ́СКУВАТИ і ПОПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу.
Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (Вас., І, 1959, 147).
2. перех. і неперех. Плескати по чому-небудь час від часу.
— Ой, баньку б з паром.. Лежиш на поличці і віничком, віничком себе поплескуєш… Красота! (Шиян, Гроза.., 1956, 128);
Корова жує, а він обходить навколо неї, гладить, попліскує по відгодованих клубах (Сенч., Опов., 1959, 106).
3. неперех. Аплодувати час від часу.
Гості поплескують їм [артистам], часом кидають їм квіти й ласощі (Л. Укр., III, 1952, 447).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплескувати — попле́скувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поплескувати — і попліскувати, -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. 2》 перех. і неперех. Плескати по чому-небудь час від часу. 3》 неперех. Аплодувати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поплескувати — ПОПЛЕ́СКУВАТИ і ПОПЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. без прям. дод. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах