1. Словник української мови в 11 томах

поплести

ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., перех.

1. Сплести багато чого-небудь;

// у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось.

Уранці вирядилась [Маруся] щонайкраще: поплела коси у самі .. дрібушки і вінком на голову поклала (Кв.-Осн., II, 1956, 54).

2. Плести якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплести — поплести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поплести — -ету, -етеш; мин. ч. поплів, поплела, поплело; док., перех. 1》 Сплести багато чого-небудь. || у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось. 2》 Плести якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплести — ПОПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. поплі́в, плела́, ло́; док., що. 1. Сплести багато чого-небудь. Поплету віночок Та й піду в садочок (з народної пісні); Поплести цибулю у вінки; // у що. Сплітаючи що-небудь, утворити багато чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. поплести — Поплести, -ту, -теш гл. Связать, выплесть, сплесть, заплесть (во множествѣ). Поплету сітки на твої дітки. Вінки поплете. Сим. 203. Мене дядина в дрібушки поплете. Г. Барв. 64. Словник української мови Грінченка