попогорювати
ПОПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Горювати тривалий час; нагорюватися добре.
Учитель охвицер [офіцер] хороший у нас був, із наших… Що було й він над нами попогорює, попомучиться! (Барв., Опов.., 1902, 403).
Словник української мови (СУМ-11)