Словник української мови в 11 томах

попогорювати

ПОПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Горювати тривалий час; нагорюватися добре.

Учитель охвицер [офіцер] хороший у нас був, із наших… Що було й він над нами попогорює, попомучиться! (Барв., Опов.., 1902, 403).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. попогорювати — попогорюва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попогорювати — -юю, -юєш, док., розм. Горювати тривалий час; нагорюватися добре.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попогорювати — ПОПОГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Горювати тривалий час; нагорюватися добре. Учитель охвицер [офіцер] хороший у нас був, із наших... Що було й він над нами попогорює, попомучиться! (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах