попожити

ПОПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., розм. Жити тривалий час.

Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 136);

[Адлерберг:] Мадам, його величність, видимо, щасливий, як всі, хто вже на світі попожив і знову одружився з молодою (Голов., Драми, 1958, 215).

Значення в інших словниках

1. попожити — попожи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попожити — -иву, -ивеш, док., розм. Жити тривалий час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попожити — ПОПОЖИ́ТИ, иву́, иве́ш, док., розм. Жити тривалий час. Довелось Ярині, зразу ж перехрещеній на Кармелу, чимало попожити і в католицьких монастирях (О. Ільченко); [Адлерберг:] Мадам, його величність, видимо, щасливий, як всі, хто вже на світі попожив і знову одружився з молодою (С. Голованівський).  Словник української мови у 20 томах