попожуритися
ПОПОЖУРИ́ТИСЯ, журю́ся, жу́ришся, док., розм. Журитися тривалий час; нажуритися добре.
Один багатий парубок, ще й сирота, та дівчину піддурив. Що вона попожурилась! (Барв., Опов.., 1902, 58).
Словник української мови (СУМ-11)ПОПОЖУРИ́ТИСЯ, журю́ся, жу́ришся, док., розм. Журитися тривалий час; нажуритися добре.
Один багатий парубок, ще й сирота, та дівчину піддурив. Що вона попожурилась! (Барв., Опов.., 1902, 58).
Словник української мови (СУМ-11)