пополудень

ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня.

Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (Фр., VIII, 1952, 401);

Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Вільде, III, 1968, 319).

Значення в інших словниках

1. пополудень — пополу́день іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пополудень — -дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пополудень — ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня. Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (І. Франко); Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах