1. Словник української мови в 11 томах

пополудень

ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня.

Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (Фр., VIII, 1952, 401);

Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Вільде, III, 1968, 319).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пополудень — пополу́день іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. пополудень — -дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пополудень — ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня. Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (І. Франко); Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах