пополудень
ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко.
Час після полудня, друга половина дня.
Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (І. Франко);
Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пополудень — пополу́день іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- пополудень — -дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пополудень — ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня. Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (Фр., VIII, 1952, 401); Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Вільде, III, 1968, 319). Словник української мови в 11 томах