попочекати
ПОПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Чекати тривалий час.
Оце і все [документи], що Бараболя узяв із собою в дорогу, а лишив тут [у лісника] навіть чудесну мисливську рушницю: хай біля неї попочекають його (Стельмах, II, 1962, 279).
Словник української мови (СУМ-11)