1. Словник української мови в 11 томах

попочекати

ПОПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Чекати тривалий час.

Оце і все [документи], що Бараболя узяв із собою в дорогу, а лишив тут [у лісника] навіть чудесну мисливську рушницю: хай біля неї попочекають його (Стельмах, II, 1962, 279).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попочекати — попочека́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попочекати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Чекати тривалий час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попочекати — ПОПОЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. Чекати якийсь час або довго. Оце і все [документи], що Бараболя узяв із собою в дорогу, а лишив тут [у лісника] навіть чудесну мисливську рушницю: хай біля неї попочекають його (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах