поприлягати
ПОПРИЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
1. Прилягти де-небудь (про всіх або багатьох).
Греки втомлено попадали, поприлягали на полиновому схилі могили (Гончар, II, 1959, 66).
2. Щільно притулитися, пристати до чого-небудь або одне до одного (про все або багато чогось).
— От я й коси заплела! — каже далі Марта. — Бачте, як гарно: наче зернятко одно до другого притулилося, так пасмечко до пасмечка поприлягали (Мирний, IV, 1955, 337).
Словник української мови (СУМ-11)