попрогнивати
ПОПРОГНИВА́ТИ, а́є, а́ють, док. Прогнити (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).
Будинки були старі й занедбані, покрівлі попрогнивали та світились прогалинами (Фр., III, 1950, 439);
Стіни попрогнивали, вивалювалися, порохня сипалася з голих колод (Мирний, І, 1949, 234);
Стріха попрогнивала й мохом пообростала.
Словник української мови (СУМ-11)