Словник української мови в 11 томах

попрогнивати

ПОПРОГНИВА́ТИ, а́є, а́ють, док. Прогнити (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Будинки були старі й занедбані, покрівлі попрогнивали та світились прогалинами (Фр., III, 1950, 439);

Стіни попрогнивали, вивалювалися, порохня сипалася з голих колод (Мирний, І, 1949, 234);

Стріха попрогнивала й мохом пообростала.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. попрогнивати — попрогнива́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попрогнивати — -ає, -ають, док. Прогнити (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попрогнивати — ПОПРОГНИВА́ТИ, а́є, а́ють, док. Прогнити (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Будинки були старі й занедбані, покрівлі попрогнивали та світились прогалинами (І.  Словник української мови у 20 томах