попрогонити —
попрого́нити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
попрогонити —
див. виганяти
Словник синонімів Вусика
попрогонити —
див. попроганяти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
попрогонити —
ПОПРОГО́НИТИ див. попроганя́ти.
Словник української мови у 20 томах
попрогонити —
Попрогонити, -ню, -ниш гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.
Словник української мови Грінченка