Великий тлумачний словник сучасної мови

попрогонити

попрого́нити

див. попроганяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. попрогонити — попрого́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. попрогонити — див. виганяти  Словник синонімів Вусика
  3. попрогонити — ПОПРОГО́НИТИ див. попроганя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. попрогонити — ПОПРОГО́НИТИ див. попроганя́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. попрогонити — Попрогонити, -ню, -ниш гл. Прогнать; отогнать (во множествѣ). Попрогонь овечки, що родина здарувала. Мет. 265.  Словник української мови Грінченка