попрокидатися

ПОПРОКИДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Прокинутися після сну (про всіх або багатьох); проснутися.

Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти (Сл. Гр.);

От і попрокидались птичі самочки, лупнули очицями, зацмокали носиками… (Кв.-Осн., II, 1956, 40);

В понеділок раненько попрокидались гості й балакали, лежачи в клуні на сіні (Н.-Лев., III, 1956, 76);

// перен. Сповнитися рухом, звуками тощо (про ліси, луки і т. ін.).

Весною.. усе попрокидалось після довгого сну (Барв., Опов.., 1902, 144).

Значення в інших словниках

1. попрокидатися — попрокида́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попрокидатися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. Прокинутися після сну (про всіх чи багатьох); проснутися. || перен. Сповнитися рухом, звуками тощо (про ліси, луки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попрокидатися — ПОПРОКИДА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. Прокинутися після сну (про всіх або багатьох); проснутися. Попрокидалися діти, повставали, зараз – їсти (Сл. Б. Грінченка); От і попрокидались птичі самочки, лупнули очицями, зацмокали носиками... (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. попрокидатися — Попрокидатися, -даємося, -єтеся гл. То-же, что и прокинутися, но о многихъ. Попрокидалися діти, повставали, зараз — їсти. Харьк. Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка