попідводитися

ПОПІДВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Підвестися, встати на ноги (про багатьох).

Іван і ще кілька солдатів попідводились з дна окопу (Мушк., Серце.., 1962, 307);

Фінк клацнув закаблуками, відрекомендувався. Присутні неохоче попідводилися (Загреб., Європа 45, 1959, 295);

// Підвестися яким-небудь способом (про багатьох).

— Де горить, що горить? — почулося відразу з кількох боків. Люди перестали косити, попідводилися навшпиньки, дивлячись кудись за обрій (Чаб., Балкан. весна, 1960, 147);

Хворі попідводилися в ліжках;

// Прокинутися (про багатьох);

// перен. Видужавши, почати ходити (про багатьох).

Значення в інших словниках

1. попідводитися — попідво́дитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідводитися — -имося, -итеся, док. Підвестися, встати на ноги (про багатьох). || Підвестися яким-небудь способом (про багатьох). || Прокинутися (про багатьох). || перен. Видужавши, почати ходити (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідводитися — ПОПІДВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. Підвестися, встати на ноги (про багатьох). Іван і ще кілька солдатів попідводились з дна окопу (Ю. Мушкетик); Фінк клацнув закаблуками, відрекомендувався. Присутні неохоче попідводилися (П.  Словник української мови у 20 томах
4. попідводитися — Попідводитися, -димося, -дитеся гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.  Словник української мови Грінченка