попідводити

ПОПІДВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Підвести багатьох до кого-, чого-небудь (по одному або групами).

2. Намалювати смуги знизу або з країв чого-небудь у багатьох місцях;

// Накласти косметичну фарбу смугами (про багатьох; у багатьох місцях).

На спині підмостив [Сашко] невеличкий горб, щоб виглядати сутулим. Потім попідводив зморшки на лобі і біля рота (Сміл., Сашко, 1957, 214);

*У порівн. — Жовтий [Зінько], як віск, а худий, як скіпка, ще й очі позатягало, а під їми [ними] мов хто чорним попідводив (Гр., II, 1963, 483).

3. Підняти багато чого-небудь догори.

Виноград, весінньої пори Діждавши знов, почувся враз на силі І попідводив лози догори (Вирган, В розп. літа, 1959, 105);

// Вивести з лежачого або опущеного положення що-небудь (про багатьох).

Всі матушки попідводили голови й глянули на вікно (Н.-Лев., III, 1956, 116);

Попідводити руки.

4. Звести на ноги, в сидяче або напівсидяче положення багатьох.

Значення в інших словниках

1. попідводити — попідво́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідводити — -джу, -диш, док., перех. 1》 Підвести багатьох до кого-, чого-небудь (по одному або групами). 2》 Намалювати смуги знизу або з країв чого-небудь у багатьох місцях. || Накласти косметичну фарбу смугами (про багатьох; у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідводити — ПОПІДВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Підвести багатьох до кого-, чого-небудь (по одному або групами). 2. Намалювати рівні смуги знизу або з країв чого-небудь у багатьох місцях.  Словник української мови у 20 томах
4. попідводити — Попідво́дити, -джу, -диш гл. То-же, что и підвести, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала. Чуб. II. 67.  Словник української мови Грінченка