попідкладати

ПОПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підкласти що-небудь (про багатьох); підкласти багато чогось.

Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз і коні відпочили (Головко, III, 1959, 94);

Жінки сплять, попідкладавши під голови мішки (Мушк., Чорний хліб, 1960, 184).

Значення в інших словниках

1. попідкладати — попідклада́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попідкладати — -аю, -аєш, док., перех. Підкласти що-небудь (про багатьох); підкласти багато чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попідкладати — ПОПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Підкласти що-небудь (про багатьох); підкласти багато чогось. Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз і коні відпочили (А.  Словник української мови у 20 томах
4. попідкладати — Попідклада́ти, -да́ю, -єш гл. То-же, что и підкласти, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка