попідпиратися
ПОПІДПИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док., чим, на що. Спертися на що-небудь (про багатьох).
Посідали знов дяки.., голови понурили, паличками попідпирались і налагодились слухать (Кв.-Осн., II, 1956, 485);
Слухачі на палички Попідпиралися руками (Щог., Поезії, 1958, 363).
Словник української мови (СУМ-11)