поривач
ПОРИВА́Ч, а́, ч., діал. Коцюба.
Хлопець сів на поривач і брикав по хаті (Стеф., І, 1949, 28).
Словник української мови (СУМ-11)ПОРИВА́Ч, а́, ч., діал. Коцюба.
Хлопець сів на поривач і брикав по хаті (Стеф., І, 1949, 28).
Словник української мови (СУМ-11)