1. Словник української мови в 11 томах

поривач

ПОРИВА́Ч, а́, ч., діал. Коцюба.

Хлопець сів на поривач і брикав по хаті (Стеф., І, 1949, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поривач — порива́ч іменник чоловічого роду коцюба діал. Орфографічний словник української мови
  2. поривач — -а, ч., діал. Коцюба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поривач — ПОРИВА́Ч, а́, ч., діал. Коцюба. Хлопець сів на поривач і брикав по хаті (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах