пороблений
ПОРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороби́ти 1, 2, 6, 7.
Од кілка до кілка висіли разками здорові поплавки,.. пороблені з легкого сухого дерева (Н.-Лев., II, 1956, 221);
Попід стінами були пороблені лави (Досв., Вибр., 1959, 102);
// поро́блено, безос. присудк. сл.
— Чарки біси-батька-зна-які пороблено! Вип’єш, наче муху проковтнеш! (Н.-Лев., І, 1956, 122);
У колгоспі все пороблено: змолочено, державі сплачено, озимина засіяна (Кач., Вибр., 1953, 344);
[Семен:] Мати наостанці жила у мене; та бог його зна, чи їй пороблено так, чи що?.. дуже хворіла, а потім і померла… (Кроп., І, 1958, 114).
Словник української мови (СУМ-11)