пороблення

ПОРО́БЛЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пороби́ти 7.

Одначе, хоч Аниця й промовчала за пороблення, то попові й та бесіда не була по душі (Март., Тв., 1954, 40).

Значення в інших словниках

1. пороблення — поро́блення іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пороблення — -я, с., розм. Дія за знач. поробити 7).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пороблення — ПОРО́БЛЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. пороби́ти 7. Одначе, хоч Аниця й промовчала за пороблення, то попові й та бесіда не була по душі (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах