Словник української мови в 11 томах

породжуватися

ПОРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПОРОДИ́ТИСЯ, ро́диться, док.

1. тільки док., розм. Народитися, з’явитися на світ.

Сестра в гущині тернівка породила з великими муками, і поки була не при пам’яті, я задавив дитину і сказав сестрі, що воно породилось неживе… (Стор., І, 1957, 351);

// Народитися (про всіх або багатьох).

Натура не створила Жадних владарів; без сховів, Без кишень на наших шкурах Всі на світ ми породились (Л. Укр., IV, 1954, 153).

2. тільки недок., перен. Виникати, з’являтися, створюватися.

Чим довше існує пісня, тим більше породжується її варіантів, які іноді взагалі втрачають ознаки своєї першооснови (Нар. тв. та етн., 1, 1957, 43).

3. тільки недок., перен. Пас. до поро́джувати 2.

Один був парубок на селі, про якого Ганна розповідала.. з тим непідробним захопленням, яке породжується лише справжнім коханням (Руд., Остання шабля, 1959, 171).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. породжуватися — поро́джуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. породжуватися — -ується, недок., породитися, -родиться, док. 1》 тільки док., розм. Народитися, з'явитися на світ. || Народитися (про всіх чи багатьох). 2》 тільки недок., перен. Виникати, з'являтися, створюватися. 3》 тільки недок., перен. Пас. до породжувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. породжуватися — ПОРО́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПОРОДИ́ТИСЯ, ро́диться, док. 1. тільки док., розм. Народитися, з'явитися на світ. Сестра в гущині тернівка породила з великими муками, і поки була не при пам'яті, я задавив дитину і сказав сестрі, що воно породилось неживе.  Словник української мови у 20 томах
  4. породжуватися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови