Словник української мови в 11 томах

порожнюватий

ПОРОЖНЮВА́ТИЙ, а, е. Незаповнений, майже порожній.

От і клуб. Приміщення непогане, а в даху дірка, а зала порожнювата, — треба все це підлагодити, підчистити (Вишня, І, 1956, 360).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. порожнюватий — -а, -е. Незаповнений, майже порожній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порожнюватий — ПОРОЖНЮВА́ТИЙ, а, е. Незаповнений, майже порожній. От і клуб. Приміщення непогане, а в даху дірка, а зала порожнювата, – треба все це підлагодити, підчистити (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах