порожнювати
ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним.
Хата цілу зиму порожнює (Сл. Гр.);
Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Збан., Єдина, 1959, 63).
Словник української мови (СУМ-11)