порожнювати —
порожнюва́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
порожнювати —
-ює, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порожнювати —
ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Хата цілу зиму порожнює (Сл. Б. Грінченка); Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
порожнювати —
ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Хата цілу зиму порожнює (Сл. Гр.); Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Збан., Єдина, 1959, 63).
Словник української мови в 11 томах