порожнювати

ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм.

Тимчасово бути порожнім, незаселеним.

Хата цілу зиму порожнює (Сл. Б. Грінченка);

Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. порожнювати — порожнюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порожнювати — -ює, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порожнювати — ПОРОЖНЮВА́ТИ, ю́є, недок., розм. Тимчасово бути порожнім, незаселеним. Хата цілу зиму порожнює (Сл. Гр.); Довго камера не порожнювала. Вже десь через годину вкинули до нас одразу чоловік вісім (Збан., Єдина, 1959, 63).  Словник української мови в 11 томах
4. порожнювати — Порожнювати, -ню́ю, -єш гл. Пустовать. Хата цілу зіму порожнює.  Словник української мови Грінченка