порожник Порожни́к, -ка м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках порожник — -а, ч., зах. Місце біля дверей, зазвичай для мітли. Великий тлумачний словник сучасної мови