порожник порожни́к -а, ч., зах. Місце біля дверей, зазвичай для мітли. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках порожник — Порожни́к, -ка м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка