порозбирати
ПОРОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Розібрати все або багато чого-небудь;
// Забрати всіх або багатьох по одному, все або багато чого-небудь частинами.
— У нас і тепер безземельні зараз би порозбирали ту землю, а ви її продаєте одному (Гр., II, 1963, 362);
Підводилися чоловіки, брилі надівали. Жінки порозбирали дітей маленьких — більшенькі ще коли з двору гайнули… Рушили юрбою (Головко, І, 1957, 255).
2. Розібрати на частини машини, механізми і т. ін.
3. Перебираючи, розкласти, розмістити де-небудь все або багато чогось.
4. розм. Роздягти всіх або багатьох.
Словник української мови (СУМ-11)