порозбирати

ПОРОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Розібрати все або багато чого-небудь;

// Забрати всіх або багатьох по одному, все або багато чого-небудь частинами.

– У нас і тепер безземельні зараз би порозбирали ту землю, а ви її продаєте одному (Б. Грінченко);

Підводилися чоловіки, брилі надівали. Жінки порозбирали дітей маленьких – більшенькі ще коли з двору гайнули... Рушили юрбою (А. Головко).

2. Розібрати на частини машини, механізми і т. ін.

Старі трактори порозбирали на деталі.

3. Перебираючи, розкласти, розмістити де-небудь все або багато чогось.

4. розм. Роздягти всіх або багатьох.

Значення в інших словниках

1. порозбирати — порозбира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозбирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розібрати все чи багато чого-небудь. || Забрати всіх чи багатьох по одному, все чи багато чого-небудь частинами. 2》 Розібрати на частини машини, механізми і т. ін. 3》 Перебираючи, розкласти, розмістити де-небудь усе чи багато чогось. 4》 розм. Роздягти всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозбирати — Порозбира́ти, -ра́ю, -ра́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. порозбирати — ПОРОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розібрати все або багато чого-небудь; // Забрати всіх або багатьох по одному, все або багато чого-небудь частинами. — У нас і тепер безземельні зараз би порозбирали ту землю, а ви її продаєте одному (Гр.  Словник української мови в 11 томах