порозвалювати
ПОРОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Розвалити, зруйнувати все або багато чого-небудь.
Став він заводить цього коня у царські конюшні, поламав усі двері й стіни порозвалював. Насилу завів (Укр.. казки, 1951, 130);
// розм. Розсікти, розрубати (перев. голови).
— Як будете глумитися з мене, то я вам голови порозвалюю (Козл., На переломі, 1947, 34).
Словник української мови (СУМ-11)