пороззуваний

ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороззува́ти.

Мертві оксенівці «сидять» під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Тют., Вир, 1964, 540).

Значення в інших словниках

1. пороззуваний — пороззу́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пороззуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пороззувати. || пороззувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороззува́ти. Мертві оксенівці “сидять” під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах