пороззуваний

пороззу́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пороззувати.

|| пороззувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пороззуваний — пороззу́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороззува́ти. Мертві оксенівці “сидять” під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороззува́ти. Мертві оксенівці «сидять» під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Тют., Вир, 1964, 540).  Словник української мови в 11 томах