1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пороззуваний

пороззу́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пороззувати.

|| пороззувано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороззуваний — пороззу́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороззува́ти. Мертві оксенівці “сидять” під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороззува́ти. Мертві оксенівці «сидять» під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Тют., Вир, 1964, 540). Словник української мови в 11 томах