1. Словник української мови у 20 томах

пороззуваний

ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пороззува́ти.

Мертві оксенівці “сидять” під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороззуваний — пороззу́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пороззуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пороззувати. || пороззувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороззува́ти. Мертві оксенівці «сидять» під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Тют., Вир, 1964, 540). Словник української мови в 11 томах