1. Орфографічний словник української мови

пороззуваний

пороззу́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороззуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пороззувати. || пороззувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороззува́ти. Мертві оксенівці “сидять” під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. пороззуваний — ПОРОЗЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороззува́ти. Мертві оксенівці «сидять» під школою, поспиравшись спинами об цегляну стіну. Вони пороззувані, роздягнені до сорочок (Тют., Вир, 1964, 540). Словник української мови в 11 томах