порозкриваний
ПОРОЗКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозкрива́ти.
Скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Тют., Вир, 1964, 168);
Очі у вовків люто горіли, впиваючись в оленя. Роти в них були порозкривані, і гострі зуби блищали в місячному сяйві (Трубл., II, 1950, 25).
Словник української мови (СУМ-11)