порозкриваний

порозкри́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до порозкривати.

|| порозкривано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. порозкриваний — порозкри́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. порозкриваний — ПОРОЗКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до порозкрива́ти. Скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Григорій Тютюнник); Очі у вовків люто горіли, впиваючись в оленя. Роти в них були порозкривані, і гострі зуби блищали в місячному сяйві (М. Трублаїні).  Словник української мови у 20 томах
3. порозкриваний — ПОРОЗКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до порозкрива́ти. Скрині порозкривані, на долівці купа одягу, на лавах кожухи валяються (Тют., Вир, 1964, 168); Очі у вовків люто горіли, впиваючись в оленя. Роти в них були порозкривані, і гострі зуби блищали в місячному сяйві (Трубл., II, 1950, 25).  Словник української мови в 11 томах