порознімати

ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз’єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з’єднане).

◊ Порозніма́ти роти́, рідко — те саме, що Роззя́вити ро́та (про всіх або багатьох) ( див. роззявля́ти).

Ріпники аж роти порознімали з диву, почувши таку раду (Фр., V, 1951, 379).

2. кого. Розборонити всіх або багатьох.

Значення в інших словниках

1. порознімати — порозніма́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порознімати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Відокремити все чи багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все чи багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2》 кого. Розборонити всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порознімати — ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2. кого. Розборонити всіх або багатьох. Собак ледве порознімали.  Словник української мови у 20 томах
4. порознімати — Порознімати, -маю, -єш гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.  Словник української мови Грінченка