порознімати —
порозніма́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
порознімати —
-аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Відокремити все чи багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все чи багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2》 кого. Розборонити всіх чи багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порознімати —
ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2. кого. Розборонити всіх або багатьох. Собак ледве порознімали.
Словник української мови у 20 томах
порознімати —
ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз’єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з’єднане).
Словник української мови в 11 томах