1. Словник української мови Грінченка

порознімати

Порознімати, -маю, -єш

гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порознімати — порозніма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порознімати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Відокремити все чи багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все чи багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2》 кого. Розборонити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порознімати — ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2. кого. Розборонити всіх або багатьох. Собак ледве порознімали. Словник української мови у 20 томах
  4. порознімати — ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз’єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з’єднане). Словник української мови в 11 томах