1. Словник української мови Грінченка

порозносити

Порозносити, -шу, -сиш

гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозносити — порозно́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозносити — -ошу, -осиш, док., перех. 1》 що. Рознести у різні місця, віднести різним особам усе чи багато чого-небудь. || перен., розм. Поширити скрізь чутки, ідеї і т. ін., повідомити всіх чи багатьох про що-небудь. 2》 перев. по чому. Носячи, волочачи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозносити — ПОРОЗНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., що. 1. що. Рознести у різні місця, віднести різним особам усе або багато чого-небудь. Дівки .. порозносили борщ і кулешу. Кожний з робітників витягнув з-за пояса свою дерев'яну ложку (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. порозносити — ПОРОЗНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех. 1. що. Рознести у різні місця, віднести різним особам усе або багато чого-небудь. Дівки.. порозносили борщ і кулешу. Кожний з робітників витягнув з-за пояса свою дерев’яну ложку (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах