порозносити

порозно́сити

-ошу, -осиш, док., перех.

1》 що. Рознести у різні місця, віднести різним особам усе чи багато чого-небудь.

|| перен., розм. Поширити скрізь чутки, ідеї і т. ін., повідомити всіх чи багатьох про що-небудь.

2》 перев. по чому. Носячи, волочачи і т. ін., розтягти в різні боки все чи багато чого-небудь.

|| безос.

|| Розтягти за ногами бруд, сміття і т. ін. (про багатьох).

3》 перен., розм. Забрати, розтягти частинами, порозкрадати все чи багато чого-небудь.

4》 Потрощити, зруйнувати все чи багато чого-небудь.

5》 безос., розм. Стати опухлими (про частини тіла, обличчя); порозпухати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозносити — порозно́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозносити — ПОРОЗНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., що. 1. що. Рознести у різні місця, віднести різним особам усе або багато чого-небудь. Дівки .. порозносили борщ і кулешу. Кожний з робітників витягнув з-за пояса свою дерев'яну ложку (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. порозносити — ПОРОЗНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех. 1. що. Рознести у різні місця, віднести різним особам усе або багато чого-небудь. Дівки.. порозносили борщ і кулешу. Кожний з робітників витягнув з-за пояса свою дерев’яну ложку (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. порозносити — Порозносити, -шу, -сиш гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504. Словник української мови Грінченка