порознімати
ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.
1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане).
2. кого. Розборонити всіх або багатьох.
Собак ледве порознімали.
◇ (1) Порозніма́ти роти́, рідко – те саме, що Роззявля́ти (розкрива́ти) / роззя́вити (розкри́ти) рот (ро́та) (про всіх або багатьох) (див. роззявля́ти).
Ріпники аж роти порознімали з диву, почувши таку раду (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порознімати — порозніма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порознімати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Відокремити все чи багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз'єднати все чи багато чогось (про щось зімкнуте, з'єднане). 2》 кого. Розборонити всіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порознімати — ПОРОЗНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. що. Відокремити все або багато чого-небудь одне від одного; розняти, роз’єднати все або багато чогось (про щось зімкнуте, з’єднане). Словник української мови в 11 томах
- порознімати — Порознімати, -маю, -єш гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ. Словник української мови Грінченка